здичіння

здичіння
—————————————————————————————
здичі́ння
іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови. 2005.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "здичіння" в других словарях:

  • здичіння — я, с. Дія і стан за знач. здичіти …   Український тлумачний словник

  • здичілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до здичіти. 2) у знач. прикм., перен. Те саме, що здичавілий 3). || Який виражає здичіння. 3) у знач. прикм., перен. Дикий, скажений …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»